Географічна карта - Андалусія (Andalusia)

Андалусі́я або Андалу́зія (Andalucía) — іспанська автономна спільнота, що складається з восьми провінцій: Альмерії, Кадіса, Кордови, Гранади, Уельви, Хаен, Малаги і Севільї. Її столицею є Севілья. Андалусія розташована на південно-західному краю Європи, на півдні омивається Гібралтарською протокою і Середземним морем, на заході межує з Португалією і Атлантичним океаном. На півночі Андалусія межує з Естремадурою та Кастілією — Ла-Манча, на сході — з Мурсією.

Від арабського Аль-Андалус, так називався Іберійський півострів мусульманами (весь півострів, окрім Астурії) з 711 по 1492 рр. Протягом Реконкісти християни використовували цю назву по відношенню до півдня півострова, пізніше назва закріпилася за останньою захопленою територією.

Хоча більшістю вчених відстоюється версія походження назви від слова «вандал» (Вандалусія), топонім «Аль-Андалус» вперше з'явився в мусульманській нумізматиці після захоплення півострова. Аль-Андалус ототожнювався з Іспанією (Hispania), на безлічі знайдених в Андалусії монетах використовувалися обидва терміни як рівнозначні. Жодна із запропонованих етимологій назви не є доведеною або загальноприйнятою:

* 1) Вандали після короткого перебування на території нинішньої Андалусії пішли до Північної Африки захопивши узбережжя Марокко. Місцеві жителі назвали землі що знаходяться на іншій стороні протоки землею вандалів. У мові якою говорили жителі захоплених територій (берберська) генітив утворюється . Слово «вандал» вимовлялося як «уандал», що викликало плутанину. Земля вандалів на місцевій мові називалася «Tamort uandalos», що призвело до помилки в розумінні фрази як «tamort u-andalos» («земля андалів»). Араби, що захопили землі берберів і Піренейський півострів, надали землям, захопленим за протокою, назву Аль-Андалус, додавши до берберської назви артикль «аль-».

* 2) Слово Аль-Андалус є продуктом еволюції «Atlas — Antalas — Andalas — Ándalus», зв'язуючи таким чином походження назви із відомим міфом про Атлантиду.

* 3) «Al-Ándalûs» походить від Landahlauts (виголошувалося як «ла́ндалос»), німецької назви півдня Іспанії, заселеного візіготами. Landahlauts походить від «Landa» («земля») і «hlauts» («ділення») й означає «поділена земля».